Підписуйтесь на оновлення у FB або VK



Як пережити кризу «Я сам»

Як пережити кризу «Я сам»

Багато батьків чули про горезвісний дитячий криза «трьох років» або «Я сам» – з його істериками, непослух, впертістю та іншими «приємностями».

Якщо ви впевнені, що вас мине ця чаша, змушені засмутити: переломний етап у поведінці крихти такий же обов’язковий, як прорізування зубів і перші кроки. Тобто це неминуче випробування, обов’язкове для всіх мам і тат. І якщо з природою ми посперечатися не в силах, то гідно підготуватися до кризи триліток – наш прямий обов’язок. Зробити це потрібно вже для того, щоб виключити розвиток у дитини різних психологічних травм і комплексів, а значить, дати йому додатковий шанс на щасливе життя.

Що коїться з малюком?

Механізм розвитку кризи «Я сам» гранично простий. Згадайте: ще зовсім недавно дитина не бажав відпускати вас ні на крок, важко переносив нехай недовгий, але розставання. Одним словом, залежав від батьків і психічно, і фізично.

Але час іде, і малюк міцніє, відкриває для себе нові здібності. Тепер він досліджує не тільки світ неживих предметів, а й поведінку оточуючих людей, з’являються спроби застосування нових знань на практиці. І – о диво! – У нього це виходить! Малюк починає розуміти, що він – окремий від мами і тата незалежна людина, яка не тільки вміє щось робити сам, але і може приймати рішення. Та тільки от біда: батьки вперто не хочуть цього визнавати і постійно зупиняють, забороняють, виховують … Як тут не збунтуватися? Тому і поведінку перш слухняного чада стає нестерпним.

Радує те, що будь-яка криза – тимчасове явище. Тому батькам потрібно вибудувати правильну лінію поведінки, щоб уникнути «жертв» з обох сторін.

1. Спілкуйтеся на рівних.

Забудьте про сюсюкання та спілкування виключно в зменшувально-пестливих тонах.Ваш малюк вже вважає себе дорослим і в усьому прагне наслідувати старшим. Діючи на рівних, ви уникнете впертість малюка і постійне «ні» на ваші прохання. Наприклад, запитуйте, чи можна взяти його іграшку, і завжди дякуйте, коли малюк виконує прохання. До всього іншого ви прищеплює дитині хороші манери власним прикладом.

2. Звертайтеся до малюка за допомогою питань, а не тверджень.

Щоб домовитися з дитиною, запитуйте його. Наприклад, звичне «давай пограємо» краще замінити фразою «ти підеш грати?», Інакше отримаєте негайний відмову.Дитина розцінює це так: мама вирішила за мене, а не я сам! Тому домагайтеся свого без скандалу, за допомогою правильної постановки фраз.

3. Енергію малюка – в мирне русло.

Якщо ви бачите, що назріває чергова істерика або дитина близький до того, щоб здійснити небажана дія, постарайтеся переключити увагу малюка. Поясніть йому, що робити не можна, а що можна, і покажіть на своєму прикладі. Наприклад, якщо дитина малює на стінах, запропонуйте йому для цієї мети рулон непотрібних шпалер. Як варіант – можна обіграти неприємну ситуацію за допомогою іграшок.

4. Дайте дитині право на помилки.

Часто малюк прагне самостійності навіть у тих справах, для вирішення яких не вистачає досвіду. Тому бажання батьків допомогти, підстьобнути чадо зрозумілі. Дайте дитині право помилятися, без потреби не втручайтеся в дитячі ігри. Пам’ятайте про похвалу, якщо у малюка щось добре виходить. Але вмійте сказати тверде «ні», коли його дії стають небезпечними.

5. Не тисніть на малюка!

Якщо дитина упирається і не погоджується на заміну, просто почекайте пару-трійку хвилин, щоб дитина сам прийняв рішення. Наприклад, він просить краюшку хліба, а ви пропонуєте печиво. Малюк, усвідомлюючи, що печиво набагато смачніше хліба, все одно наполягатиме на своєму, адже ви вирішуєте за нього. Не переконують, через невеликий проміжок часу малюк сам до вас підійде і попросить ласощі.

6. При істериці у малюка зберігайте спокій.

Буває, улюблене чадо заходиться в істериці, як би ви не намагалися її запобігти. Що ж, дитині потрібно виплеснути емоції назовні, інакше може виникнути стрес, а там і до зниження імунітету недалеко. Спокійно дочекайтеся закінчення «концерту», ​​а після поясніть, як потрібно себе вести і чому. Будучи в сльозах, малюк вас попросту не почує, і ситуація буде повторюватися.

Криза «Я сам» – випробування не тільки для малюка, але і його батьків. Тому наберіться терпіння, співчуття, розуміння по відношенню до свого крихті. Не тисніть на нього своїм авторитетом та зауваженнями, а намагайтеся вибудовувати нові відносини, демонструючи власний позитивний приклад. І, звичайно, пам’ятайте: якщо горезвісний криза настала, значить, ваша дитина розвивається нормально. Помічено ще одна закономірність: чим виражено він протікає у триліток, тим менше проблем буде у перехідному віці . Через пару місяців все налагодиться!


ЦІКАВА НОВИНА? РОЗКАЖИ ДРУЗЯМ!


Мітки: ,

Дещо нове ↓

загрузка...


Написати свій коментар

Будь ласка введіть Ваше ім’я

обов’язково

Будь ласка введіть справжній email

обов’язково

Будь ласка напишіть коментар


zhinku.info © 2013 – 2017 Всі права застережено