Підписуйтесь на оновлення у FB або VK



Якщо дитина жадібна

Якщо дитина жадібна

Одна з проблем, з якими зустрічаються молоді мами в процесі дорослішання своїх дітей, – це … жадібність їх малюків.

Милий, добрий раніше малюк ні з того ні з сього починає скупитися – і своїми іграшками, цукерками та іншими «коштовностями» раптом не хоче ділитися не тільки з однолітками, але і … з самої мамою! У чому справа?

А справа в тому, що у віці 1,5-2 років дитина починає усвідомлювати свою особистість, чітко ділити предмети на «своє» і «чуже». Здавалося, ще вчора малюк говорив про себе в третій особі, а сьогодні твердо заявляє: «я», «моє», «мені», «я сам»! У цей період дуже гостро може вималювався проблема так званої жадібності.Чому «так званою»? Та тому, що про справжньою жадібності говорити ще рано – поки мова йде лише про прояв почуття власності.

І, тим не менш, незважаючи на знання психології, багато матусь і сьогодні сором’язливо червоніють, коли їх улюблене чадо відмовляється ділитися іграшками з іншими дітьми в пісочниці, а при спробі умовити дитину віддати комусь совочок або формочку починається справжній скандал.

Абсолютно без перебільшення цю ситуацію можна порівняти з наступного: до вас приходить сусідка, відкриває шафу, надягає ваші речі, користується вашою косметикою … Приємно? Ось так само відчуває себе дитина. Це посягання на його приватну власність! Дитина бачить світ інакше. Всі його іграшки – це частинка крихти.

«Так що ж – робити нічого не треба?» – Запитаєте ви. Ні, потрібно – щоб особливості цього нормального для дитини етапу розвитку особистості не залишилися з ним у майбутньому, поведінку малюка потрібно коригувати. Але спокійно, без паніки, розуміючи, що це – лише неминучий етап.

Отже, які причини цієї «жадібності»:

• Захист свого майна. Це абсолютно нормальна реакція. Адже ви теж не станете не діяти, якщо хтось буде «розкривати» вашу машину … Навіть якщо тільки покататися!

• Недовіра. Думаєте, малюкові все одно з ким грати (лише б піску не обсипався)? А ось і ні! Навіть у два роки дитина вже має свої симпатії і антипатії, комусь довіряє, а комусь ні.

• Психологічна брак любові і ніжності з боку батьків. Це характерно для сімей, де батьки багато працюють, а дитина виховується бабусями або нянями. Або в сім’ї з’явилася друга дитина, «забравши» все увага батьків на себе.

Як боротися з «жадібністю»?

• Поясніть дитині, що іграшку інша дитина не забирає, а бере ненадовго, пограє трохи – і поверне. Найчастіше діти бояться, що їх іграшку їм не повернуть.

• Спробуйте умовити крихітку поділитися, а краще помінятися! І обов’язково підкреслюйте, що це тимчасово!

• Ні в якому разі не застосовуйте загрози, і тим більше не можна відбирати іграшку силою. В іншому випадку дитина сприйме це як зраду . У малюка може закріпитися почуття недовіри і до найріднішої людини – мами. Тоді малюк ще завзятіше почне захищати свої іграшки, знаючи, що сподіватися можна тільки на себе.

• Якщо дитина не піддається на вмовляння, потрібно поступитися. Не докоряти дитини, не лаяти, а погодитися з його думкою. Адже це його іграшка, чи не так? Хіба він не має права вирішувати, кому давати свої речі, а кому ні? Адже і дорослі чинять ж зі своїми речами!

• Не порівнюйте малюка з іншими дітьми: «Бачиш, всі діляться, а ти ні». Краще скажіть «сопесочнікам»: «Ми з вами познайомимося трохи краще, а потім вже будемо ділитися, так, Єгорка?».

• Чи не дратуйте крихітку, що не висміюйте його поведінку і не дозволяйте іншим обзивати дитини жаднюгою. Поки малюк не навчиться ділитися, згладжувати конфлікти доведеться вам. І робити це потрібно тактовно, не зачіпаючи почуттів обох сторін. Звинувачуючи і соромлячи малюка, ви можете розвинути в ньому почуття провини. І малюк буде вважати себе поганим і навіть нелюбом!

• Не беріть на вулицю тільки що придбані або дорогі для дитини іграшки. Нехай малюк спочатку вдосталь награється ними будинку. Краще беріть іграшки, які вже трохи набридли крихітці. Ними приємніше мінятися!

• Вітайте щедрість дитини. Купуйте кілька цукерочок і запропонуйте дитині пригостити ними дітей в пісочниці. Швидше за все, малюкові сподобається реакція інших дітей. Після цієї акції щедрості дитина більш охоче буде ділитися.

• Покажіть приклад. Зберіться до когось в гості, разом з малюком купіть що-небудь до чаю. Запитайте думку крихти, що краще придбати: печення або тортик?

• У разі звершення довгоочікуваного обміну обов’язково заохотите малюка, похваліть і ненав’язливо зауважте, що дружити і грати разом дуже цікаво.

І пам’ятайте, якщо до вас в гості приходить ваша подруга з дитиною, то не думайте, що дитина вашої подруги автоматично стає другом для вашого малюка. Можливо, ваше чадо не надто довіряє новому знайомому. Зважайте на його думки! Поговоріть про це до приходу гостей. Якщо потрібно, особливо дорогі серцю дитини іграшки можна приховати заздалегідь, а якщо малюк вирішить, що інший дитина добре поводиться з чужими речами і йому можна довіряти, то сам дістане приховані «скарби».

Наберіться терпіння. На щастя, «напади» жадібності зазвичай проходить до 3-4 років. До цього часу діти розуміють, що грати разом значно веселіше, ніж поодинці.


ЦІКАВА НОВИНА? РОЗКАЖИ ДРУЗЯМ!


Мітки: ,

Дещо нове ↓

загрузка...


Написати свій коментар

Будь ласка введіть Ваше ім’я

обов’язково

Будь ласка введіть справжній email

обов’язково

Будь ласка напишіть коментар


zhinku.info © 2013 – 2017 Всі права застережено